Скрипнік Ігор Володимирович

Ігор Володимирович Скрипнік (13 листопада 1940 р., Жмеринка, Вінницька обл., Україна — 2 лютого 2005 р., Донецьк, Україна) — видатний український математик, академік-секретар відділення математики НАН України, заступник голови Донецького наукового центру, директор Інституту прикладної математики і механіки НАН України, автор праць з нелінійного аналізу і нелінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними, засновник донецької математичної школи з цих проблем, провідний фахівець у світі в галузі усереднення нелінійних еліптичних і параболічних рівнянь.

Закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франкав 1962 році. В 1962−1965 рр. був аспірантом механіко-математичного факультету цього університету. Його науковим керівником був видатний математик Я.Б. Лопатинський. В 1965 р. Ігор Володимирович захистив дисертацію на тему «А-гармонічні форми на ріманових просторах», із 1965 до 1967 р. працював асистентом, старшим викладачем і доцентом у Львівському університеті.

Зліва направо: А.Д. Шаташвілі, В.І. Шевченко, А.М. Богомолов, О.І. Харламова, І.В. Скрипник

З 1967 року працював в Інституті прикладної математики і механіки НАН України у м. Донецьк. З 1967 до 1974 р. він − старший науковий співробітник Інституту, в 1972 р. – захистив докторську дисертацію «Нелінійні еліптичні рівняння вищого порядку», а з 1975 до 1977 р. заступник директора Інституту з наукової роботи. З вересня 1977 року і до своєї смерті − директор ІПММ. У 1979 р. його обрано членом-кореспондентом, а в 1985 р. − академіком Національної академії наук України, з 1993 до 2005р. він – академік-секретар Відділення математики НАН України.

І.В. Скрипнік є автором більш ніж 200 наукових публікацій. Серед них 5 монографій, одна з яких була опублікована англійською мовою в Німеччині, а три перевидані англійською мовою.

Плідну наукову роботу Ігор Володимирович поєднував з активною педагогічною діяльністю у Донецькому національному університеті, в Національному технічному університеті України “КПІ”, де очолював кафедри диференціальних рівнянь і математичної фізики. Він відбирав здібну молодь для навчання в аспірантурі і приділяв значну увагу її науковій підготовці. Серед його учнів 4 доктори і 20 кандидатів фізико-математичних наук.

Наукові досягнення І.В. Скрипніка було високо оцінено державою і громадськістю. Його нагороджено орденом Дружби народів (1986) і орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2003). Він є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (1989), премії ім. М. Островського (1972), а також премій М.М. Крилова (1992) і М.М. Боголюбова (2000) НАН України. У 1996 р. вчений отримав звання ”Соросівський професор“, а в 1998 р. йому було надано почесне звання ”Заслужений діяч науки і техніки України“. В 2003 році Вчена рада Львівського національного університету ім.Івана Франка надала І.В. Скрипніку звання почесного доктора “honoriscausa”. До цього Львівський університет надавав це звання трьом математикам: В. Жмурку – професору Львівської політехнічної школи (пізніше професор Львівського університету)(1878), В. Серпінському – професору Вроцлавського університету (1929), А. Лебегу – професору Коллеж де Франс, Сорбони (Париж) (1938).

Ігор Володимирович продовжив традицію, започатковану академіками Я.Б. Лопатинським і І.І. Данилюком, ставши натхненником і організатором конференцій з нелінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними. Після набуття Україною незалежності ці конференції набули статусу міжнародних і стали одними з найбільш авторитетних наукових заходів на теренах колишнього СРСР. Безпосередню участь в організації конференцій брали колективи відділів нелінійного аналізу, рівнянь з частинними похідними, рівнянь математичної фізики ІПММ НАНУ. П’ятнадцята конференція з цієї серії «International Conference Nonlinear Partial Differential Equations, Yalta, Crimea, Ukraine, September 12-17, 2007», була присвячена пам’яті Ігоря Володимировича. В конференції брали участь науковці з України, Росії, Білорусі, Казахстану, Грузії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Великобританії, Німеччини, Ізраїлю, Італії, Франції, Швеції, Канади і США. Згодом було проведено ще дві конференції у Дніпрі (6−11 вересня 2010 р.) і у Донецьку (9−14 вересня 2013 р., присвячена 95-річчю Національної Академії Наук України).

І.В. Скрипнік був відповідальним редактором збірника “Нелинейные граничные задачи”, членом редакційних колегій багатьох вітчизняних та зарубіжних журналів, до 2001 року головою Українського математичного товариства. У 2004 р. за його ініціативою було створено новий журнал − «Український математичний вісник» − з авторитетною міжнародною редакційною радою. Видання цього журналу триває, його англомовна версія розповсюджується Американським математичним товариством.

У квітні1979 р. за ініціативою І.В. Скрипніка було створено відділ нелінійного аналізу. Він очолював відділ з моменту заснування до своєї раптової смерті у лютому 2005 року. У різні часи у відділі працювали: провідні наукові співробітники доктори фіз.-мат. наук, професори А.Є. Шишков (1979-2004), О.А. Ковалевський (1979-2014), В.П. Бурський (1989-2014); старші наукові співробітники, кандидати фіз.-мат. наук Г.І. Данилюк (1979-1990), Є.О. Каліта (1983-2014), Ю.В. Намлєєва (1998-2014), С.Г. Суворов; наукові співробітники кандидати фіз.-мат. наук М.В. Войтович (2000-2014) і Є.В. Кириченко (Лєсіна) (2001-2014); молодші наукові співробітники кандидати фіз.-мат. наук Р.М. Джафаров, Д.В. Ларін (1993-2002), Є.О. Буряченко (1999-2003) і О.А. Рудакова (2003-2014); лаборанти В.О. Ганцевська, Т. Шевченко (Макаренко), Т. Василевська; навчались в аспірантурі Т.С. Гаджієв, С.А. Ламонов, В.П. Стецюк (80-і роки), Г.В.Вітюк, С.С.Заікін, О.В.Самойлова, Д.О.Сапронов, А.Г.Щєлков (90-іроки), Ю.С.Горбань, Р.М.Таранець і В.М.Шраменко (1999-2002), О.В. Мартиненко (2002-2005), О.М. Болдовська (2003-2006), А.А. Мірошнікова (Тєліцина) (2005-2008), Г. Зарецька (2010-2013).

Основні публікації Скрипніка І.В.:

Монографії:

1. Скрыпник И.В. Нелинейные эллиптические уравнения высшего порядка, Киев: Наукова думка, 1973. − 219 с.
2. Скрыпник И.В. Разрешимость и свойства решений нелинейных эллиптических уравнений, Москва: ВИНИТИ. Современные проблемы математики. – 1976, Т. 9, с. 131−254 (перевидано Американським математичним товариством).
3. Skrypnik I.V. Nonlinear elliptic boundary problems, Leipzig: Teubner, 1986.
4. Скрыпник И.В. Нелинейные эллиптические уравнения высшего порядка, М: ВИНИТИ. Современные проблемы математики – 1990, Т. 37, с. 3−87 (перевидано Американським математичним товариством).
5. Скрыпник И.В. Методы исследования нелинейных эллиптических граничных задач, М: Наука, 1990. − 448 с. (перевидано Американським математичним товариством в серії «Translations of Mathematical Monographies», Vol. 139, 1994).
6. Скрыпник И.В. Избранные труды. Серия «Задачи и Методы: Математика, Механика, Кибернетика», Т. 1, Киев: Наукова думка. – 2008, 408 с.

Статті

1. Skrypnik I.V., Dal Maso G. Capacity Theory for Monotone Operators // Potential Analysis, 7, 1997.
2. Skrypnik I.V., Kartsatos A. Normalized eigenvectors for nonlinear abstract and elliptic operators // J. Different. , 155, 1999.
3. Skrypnik I.V., Kartsatos A. Topological degree theories for densely defined mappings involving operators of type // Advances in Differential Equat. – 1999. – V.4, №3.
4. Skrypnik I.V., Dal Maso G. Asymptotic behaviour of nonlinear elliptic higher order equations in perforated domains // J. Anal. Math. – 1999. – 79. – P.63-112.
5. Skrypnik I.V., Nicolosi F., Skrypnik I.I. Precise point-wise growth conditions for removable isolated singularities // Comm. Partial Differ. Equations. – 2003. – Vol.28, №3-4. – P.677-696.